- зроговілий
- -а, -е, спец.Дієприкм. акт. мин. ч. до зроговіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зроговілий
Смотреть что такое "зроговілий" в других словарях:
зроговілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зроговілість — лості, ж., спец. Властивість за знач. зроговілий … Український тлумачний словник
прапірка — и, ж., діал. Зроговілий відросток ззаду над копитом коня … Український тлумачний словник
